На сьогодні в київському регіоні є менш 400 тисяч квадратних метрів якісних складських площ. Необхідно в півтора рази більше. Якісні складські площі в Києві й у ключових пунктах основних транспортних магістралей користуються підвищеним попитом. Тарифи на послуги таких складів надзвичайно високі. Незважаючи на більший рівень заробітної плати в Європі, аналогічні послуги там коштують значно дешевше. Таке ціноутворення пояснюється сприятливішим для українських логістів співвідношенням попиту та пропозиції складських площ і прагненням інвесторів якнайшвидше відбити інвестиції в будівництво комплексів на території України. Як розповіли оператори ринку, при розрахунку орендних ставок період окупності складських проектів в Україні коливається на рівні 5-7 років. Ставка зазвичай робиться на довгострокові контракти (від 7 років) із щоквартальною авансовою оплатою вартості оренди. Рушійна сила В країні (особливо в столиці) розвивається рітейл. З посиленням позицій мереж зростає попит на складські послуги. Потреба київського регіону в якісних складських потужностях на сьогодні оцінюється експертами консалтингової компанії Colliers International (Україна) в 550-650 тисяч квадратних метрів. Сукупна потужність діючих складів і логістичних комплексів, оснащених висококласним устаткуванням, та таких, що можуть запропонувати якісний сервіс, на сучасний момент покриває трохи більше половини цього обсягу. «Наразі на ринку близько 370 тисяч квадратних метрів висококласних складських приміщень, рівень вакантності в яких практично дорівнює нулю», — констатує Аркадій Вершебенюк, директор департаменту інвестиційних послуг і департаменту промислової нерухомості Colliers International (Україна). Компанії, що прогнозують недостачу площ для зберігання своєї продукції, за словами експертів, завчасно вибирають постачальника складських послуг. «Переговори нерідко ведуться півроку — рік. Якщо сторони приходять до взаєморозуміння, завершуються підписанням контракту», — підкреслює Максим Юдін, директор консалтингової компанії «Юнілоджикс». При цьому в контракті може бути передбачено поетапне розширення складських площ — відповідно до плану продажів користувача складських послуг. Великий логістичний оператор Kuehne + Nagel будує або орендує складські площі, вивчивши потреби клієнта. За словами Максима Карпенко, керівника департаменту регіональної дистрибуції українського дочірнього підприємства Kuehne + Nagel, у близькотерміновій перспективі компанія планує орендувати площі, у довгострокової — будувати. «Під орендою мається на увазі будівництво девелоперами під замовлення. Мова йде про «коробку» з комунікаціями, так звану built-to-suite. «Начинка» (устаткування. — «Дело») наша. Так, наприклад, неподалік від Гостомеля ми орендуємо «Андакту». Склади (із врахуванням температурних режимів зберігання продукції) були побудовані під нас, за нашими вимогами. Ми, у свою чергу, розробляли цей проект під клієнта (Danone. — «Дело»)», — пояснює Карпенко. «До кінця 2008 року ми бачимо реалістичним вихід на ринок біля 350 тисяч квадратних метрів нових складських площ. Біля третини площ уже мають своїх замовників, відповідно до домовленостей, досягнутих ще в 2007 році», — констатує Аркадій Вершебенюк. Лідери ринку складської логістики Комплексні складські послуги на сьогодні в Україні надають міжнародні логістичні компанії, у числі яких такі оператори, як Kuehne + Nagel, FM Logistics, DHL, Raben і компанія, що освоюється на нашому ринку, Fiege, а також набираючі обороти українські логістичні компанії. Незважаючи на те що в міжнародних компаній є низка переваг, експерти вважають, що українські компанії можуть досить успішно конкурувати із західними компаніями у своїх сегментах. «Проблема із програмним забезпеченням комплексів українськими компаніями вже вирішена. А от у ресурсному забезпеченні українські компанії програють іноземним», — відзначає Юдін. У міжнародних компаній зазвичай є багаторічний досвід надання логістичних послуг, у вітчизняних — краще знання специфіки українського ринку. На питання, чи може вітчизняна компанія конкурувати на українському ринку з міжнародними операторами, Максим Юдін відповів: «Цілком. Багатьом компаніям це вдається. Наприклад, компаніям «Комора З» і «Українські вантажні кур’єри». На цьому ринку конкурувати, виходить, надати не менш якісну послугу по приблизно такій же ціні. Під якістю послуги розуміється в тому числі швидкість обробки замовлень, вивантаження вантажного транспорту тощо. Позиція клієнта Постачальник послуг ставить свою ціну виходячи з очікувань щодо маржі та того, у скільки йому обійдеться надання послуги. У клієнта є свої уявлення щодо ціни й того, що він хоче за цю ціну одержати. Крім того, є види бізнесу, більш чутливі та менш чутливі до вартості послуг. У числі найбільш чутливих оператори логістичного ринку називають товари масового споживання. Компанії, що займаються дистрибуцією дорогих товарів, для яких важливо здійснювати доставку продукції зі складу в торговельні точки в стислий термін і точно за графіком, готові платити більше. «Будь-який орендар віддасть перевагу більш якісним приміщенням, що здатні ефективно задовольняти його потреби. Компанії поступово приходять до розуміння того, наскільки ефективніші висококласні склади в порівнянні з тим, що в них є зараз, а отже, і до готовності нести більш високі витрати», — говорить Вершебенюк. У той же час експерт відзначає, що на ринку ще не було ні одного проекту, де здача об'єкта в експлуатацію відбувалася б строго в запланований термін. «Як правило, затримка становить від 3 до 6 місяців», — пояснює Вершебенюк. Оскільки договори на надання послуг у споруджуваних комплексах підписуються заздалегідь, те іноді це виливається в штрафні санкції. Один оператор ринку, що побажав не називати свого імені, розповів, що в Росії є об'єкт, де контрактом було передбачено, що за кожний день прострочення введення об'єкта в експлуатацію товар клієнта буде зберігатися безкоштовно. Товар за цим контрактом зберігався безкоштовно два роки. Джерело: Дело | 
